Урок №
Дата уроку__________
ПРИСЛІВНИК: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ,
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
Мета: поглибити знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину
мови, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; формувати загальнопізнавальні
вміння знаходити прислівники в тексті, їх характеризувати (визначати значення,
синтаксичну функцію); за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного
матеріалу ознайомити семикласників з основними прикметами весни.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Словниковий диктант
Не питаючи, недописавши, не
гаючи, не пізнавши, непокоячись, недооцінюючи, не вміючи, не знаючи, не зловивши,
не потроївши, не відкидаючи.
ІІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку.
Оголошення епіграфа уроку
Весна летить на крилах солов’я.
Народна мудрість
Народна мудрість
ІV. Актуалізація мотиваційних резервів семикласників
Пошуково-вибіркова робота
Серед спільнокореневих слів виписати такі, що відповідають на запитання як?
коли? якою мірою? Назвати, до яких частин мови належить решта слів.
Близький, зблизька, приблизити, близько; літній, улітку, літо; зеленіти,
зелень, зелено, зелений; учорашній, учора; три, утричі, потроїти, трійка;
щасливий, щастя, щасливо.
Дослідити, чи змінюються виписані слова за числами й відмінками. Свої міркування
зіставити з теоретичним матеріалом підручника.
V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми
1.Дослідження-характеристика
Записати народні прикмети. Знайти прислівники і з’ясувати, яким членом речення
вони виступають.
1) Багато інею на деревах — щедрим буде медозбір.
2) Береза викине лист раніше за вільху — літо буде сухе, пізніше — холодне й дощове.
3) Весна видається на славу, якщо сніг розтане швидко, розіллється широко, земля напоїться вологою.
4) Весна рання — попереду багато морозів.
5) Граки прилетіли до середини березня — літо буде мокре, а сніг зійде рано.
6) Грім напровесні на голе дерево — погано вродять зернові.
7) Гуси високо летять — багато води буде, низько — мало (Нар. творчість).
2) Береза викине лист раніше за вільху — літо буде сухе, пізніше — холодне й дощове.
3) Весна видається на славу, якщо сніг розтане швидко, розіллється широко, земля напоїться вологою.
4) Весна рання — попереду багато морозів.
5) Граки прилетіли до середини березня — літо буде мокре, а сніг зійде рано.
6) Грім напровесні на голе дерево — погано вродять зернові.
7) Гуси високо летять — багато води буде, низько — мало (Нар. творчість).
Навести 2–3 інші весняні прикмети.
Колективне опрацювання схеми
Розглянути схему. Визначити, що виражає прислівник, яка морфологічна ознака властива
йому, з якими частинами мови пов’язується, яким членом речення виступає.
За допомогою схеми сформулювати визначення прислівника. Зіставити свої висновки з
теоретичним матеріалом підручника.
1.1.Робота з підручником
Вправа 326
2. Дослідження-зіставлення
Зіставити речення. Проаналізувати в них синтаксичну роль виділених
прислівників.
1) Справи в мене пішли добре. — Мені було добре.
2) Ми весело захитали головами. — У класі весело.
3) Тихо задував низовий вітер. — Надворі тихо.
2) Ми весело захитали головами. — У класі весело.
3) Тихо задував низовий вітер. — Надворі тихо.
Із словами гарно, пізно, важко, сумно скласти по два речення так, щоб в одних
вони виступали в ролі обставини, в інших — у ролі присудка.
3.Аналіз мовного матеріалу.
Переписати словосполучення і
зазначити з якими частинами мови вжиті
прислівники.
§ Пожовкнути (як?) раптово – ознака дії;
§ падаючи (куди?) додолу – ознака дії;
§ приємний (наскільки?) дуже – ознака ознаки;
§ добре (як?) дуже – ознака ознаки;
§ забарвлений (якою мірою?) занадто – ознака ознаки;
§ читання (яке?) вголос – ознака предмета.
Висновок: прислівники утворюють словосполучення з різними
частинами мови: з дієсловом, дієприслівником, іменником. Прислівник виступає
залежним словом і виконує роль обставини.
4.Вибіркова робота з елементами аналізу
Розподілити прислівники відповідно до значення: до першої колонки записати
прислівники, що виражають ознаку дії; до другої — ознаку стану; до третьої —
ознаку іншої ознаки.
Розмовляти тихо, жити поблизу, дуже високий, лагідно дивитися, приїхати
здалеку, чекати роками, сказати спересердя, трохи гіркий, ледве теплий, писати
грамотно, виглядати молодо, вірити по-своєму, дуже грамотний, дивитися стоячи,
прибирати заново.
Прислівники означають
|
||
ознаку дії
|
ознаку стану
|
Ознаку іншої ознаки
|
Визначити, з якими частинами мови пов’язуються прислівники.
5.Знайти прислівники в реченні та визначити їх синтаксичну роль
§ В далечінь холодну без жалю за
літом синьоока осінь іде навмання (В. Сосюра).
§ Паде до долу лист з деревини.
Паде невпинно, чутно, сумовито (І. Франко).
§ Доріжки щільно вкриваються пухким
листяним килимом. Раптом чарівний оркестр життєдайних осінніх звуків будить
світлі фантазії. А межи сірих днів – ячання зграї, яка на схід поспішно
відлітає.
6.Лінгвістична гра «Одним словом».
§ З почуттям подяки, з готовністю віддячити за послугу. (Вдячно)
§ Ручним способом, без використання механізмів. (Вручну)
§ Охоче, з задоволенням і любов’ю до якого-небудь заняття.
(Залюбки)
§ Догори обличчям. (Горілиць)
§ Зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях. (Навпочіпки)
§ У гніві, дуже розсердившись. (Спересердя)
VІІ. Підсумок уроку
Подумати і дати відповіді на запитання:
1. Яка частина мови називається прислівником?
2. З якими частинами мови можуть пов’язуватися прислівники? Навести
приклади.
3. Яка морфологічна ознака прислівника є основною?
4. Яку синтаксичну роль можуть виконувати прислівники в реченні?
VІІІ. Домашнє завдання
1. Вивчити правила п.32
2. Виписати з художньої літератури уривок, у якому було б ужито 6–7
прислівників. Визначити їх синтаксичну роль.
Тема. РОЗРЯДИ
ПРИСЛІВНИКІВ
Мета: поглибити
знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, ознайомити з
розрядами прислівників за значенням; формувати
загальнопізнавальні вміння знаходити прислівники в тексті, визначати їх розряд
за значенням, добирати прислівники, різні за значенням; за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати
в семикласників почуття любові до природи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
(формування мовної компетенції).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
ІІ. Перевірка
домашнього завдання
2.1. Вибірковий
диктант с.132
II. Ознайомлення семикласників з
темою, метою й завданнями уроку
III. Відтворення теоретичних
відомостей, застосування яких потрібне на уроці
1.
Бесіда (спочатку учні відповідають на кожне запитання окремо, а потім – на
всі разом)
-
Чи змінюються прислівники?
-
Яке значення вони мають?
-
З якими частинами мови
пов’язуються?
-
Яку синтаксичну роль
виконують?
2.
У якому реченні слово
добре виступає прислівником?
1.Та добре, розкажу
про них, хоч то вони й не дуже варті. (Леся Українка). 2. В той же час уже
добре смеркалося. (Панас Мирний). 3. Та добре вигострить сокиру… (Т. Шевченко)
(1. Частка, вживається на означення згоди. 2. Прислівник (у значенні
дуже). 3. Прислівник)
V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з
теми
1.
Диктант з
обґрунтуванням.
►
Знайти прислівники-неологізми, пояснити їх стилістичну роль.
1.
Краплинно, прокльонно приймаю цю туж. (С.Сапеляк). 2. Питуща земля,
усотавши жадливо зволожену тінь, що упала навскіс, тремтяче чекала на зоряну
зливу, щоб вицідить сіль мерехтливу із сіль. (П.Мовчан).3. Сміється сміх.
Горить на рукаві. Сміється так дитинно, стопричинно. Сміється українно – ми
живі… (І.Драч). 4. На чорному оксамиті зорянисто-сліпуче висвічували небесні
діаманти. (З журналу).
2.
Колективне опрацювання
таблиці.
Розряди прислівників за значенням
Розряд за значенням
|
Запитання, на які відповідають прислівники
|
Приклади
|
Прислівники
способу дії
|
Як? яким
способом? подібно чому? подібно кому?
|
Красиво, високо, тихо, так, по-нашому, по-дитячому,
спросоння
|
Прислівники
міри і ступеня дії
|
Скільки? в
якій мірі? як багато? наскільки?
|
Надто поспішав, надзвичайно
швидко, недостатньо активний, дуже
високий
|
Прислівники
часу
|
Коли? відколи? доки? з
якого часу? по який час?
|
Завтра,
тепер, учора, ранком, щохвилини, з давніх-давен, завжди
|
Прислівники
місця
|
Де? куди?
звідки? в якому напрямку?
|
Навколо, тут, скрізь, усюди, лісом, праворуч, згори, здалека, униз
|
Прислівники
причини
|
Чому? чого?
через що? з якої причини? від чого?
|
Згарячу, зосліпу, зопалу, спросоння, мимоволі
|
Прислівники
мети
|
Для чого?
навіщо? з якою метою?
|
Наперекір,
навмисно, на радість, на зло
|
3.
Виписати прислівники, згрупувавши їх відповідно до розрядів за значенням.
1.
Зроста любов моя всякчас нова, -
Люблю ніжніше,
мовчки, до нестями.
Торгує той
дрібними почуттями,
Хто серце всім
на показ відкрива.
2.
В оправі правди й чистоти ясної
Для нас краса
привабливіша стократ.
Так ми ще
більше любимо весною
Красу троянд
за їхній аромат.
3.
Та в мого серця пам’яті живій
Твій образ
житиме, не знавши тліну.
Аж доки серце,
доки розум мій
І доки сам
безслідно я не згину.
(з тв. В.Шекспіра)
VІ. Виконання системи завдань
пізнавального характеру
1. Робота
з підручником
Вправа
328
2. Складіть
речення, в яких би прислівники соромно, приємно, сумно, жарко, холодно,
затишно були присудками, що розкривають стан людини, природи.
3. Лінгвістична
гра.
1. Назвіть 5
днів тижня, не згадуючи при цьому ні числа, ні назв днів. Які прислівники ви
будете використовувати?
Довідка: 1. Позавчора, вчора,
сьогодні,завтра, післязавтра. 2. Сьогодні. 3. Зараз.
3.Лігвістична
гра. Хто більше?
І. За певний
час написати найбільше прислівників, утворених:
- від
іменників;
- від
прикметників;
- від
числівників;
- від
займенників;
- від інших
прислівників.
ІІ. Записати
прислівники за розрядами:
-
Причини;
-
Мети;
-
Способу дії;
-
Міри й ступеня.
4. Дослідження-відновлення
З поданими
словами скласти словосполучення, дібравши прислівники з довідки. Визначити
головне й залежне слова. Дослідити, до яких частин мови можуть
належати прислівники. Визначити розряд за значенням прислівників.
1) Просуватися... 2) Оглядаючи... 3) Спокійно... 4) Спів... 5) Читання... 6)
Виконаний...
7) Зібравшись... 8) Танець...
Довідка: дуже, нашвидку,
повільно, по-кошачому, навприсядки, надворі, здивовано, сьогодні.
5.
Допишіть можливі
прислівники, які відповідають на поставлені запитання.
Зразок: працювати (як?) добре,
непогано, чесно, охоче, залюбки, добросовісно, самовіддано, сумлінно.
Виконувати
завдання (як?) …
Встати (коли?)
…
Піти (куди?)
…
Крикнути (з
якої причини?)
Говорити
(як?) …
Назбирати
ягід (скільки?) …
►
Дослідження — творче
моделювання. До поданих дієслів за зразком дібрати
прислівники, різні за значенням. Скласти з ними 2—3 речення, ускладнені однорідними членами.
Зразок. Прийти — прийти швидко (спосіб дії); прийти надвечір
(час дії); прийти здалеку (місце дії);
прийти наперекір (мета дії).
Слухати,
міркувати, жити, усміхатися, працювати.
6. До поданих прислівників доберіть антоніми і запишіть
парами. Складіть 3-4 речення з прислівника на вибір.
Зразок: високо - низько.
Швидко,
далеко, вперед, вдень, зранку, учора, колись, темно, добре, голосно, мало,
по-новому, по-нашому, весело, знизу, влітку.
7. Доберіть прислівники, які відповідають поданим прихованим
словам.
В _ _ _ _ о
(всього) З
_ _ _ _ у (зранку)
С _ _ _ _ _ о
(страшно) В
_ _ _ _ о (високо)
З _ _ _ _ _
_ о (зажурено) З _ _ _ _ _ о (затишно)
В _ _ _ _ _
_ о (винувато) Б
_ _ _ _ _ ж (босоніж)
Н _ _ _ _ _
_ _ _ о (незвичайно) О _ _
_ _ _ _ _ о (об’єктивно)
Б _ _ _ _ _
_ _ _ _ о (блискавично) П _ _ _ _ _ _ _ _ _ о (пропорційно)
VІІ. Узагальнення зробленого на уроці
1. Ігрове
завдання «П'яте зайве»
Прочитати й визначити, який
прислівник у кожній групі слів є зайвим. Свій вибір обґрунтувати. Указати на
розряд за значенням прислівників, що є зайвими.
Неуважно,
спокійно, чудно, уночі, весело.
Сьогодні,
потім, навесні, день у день, надворі.
Угору, нашвидку, далеко, ліворуч, униз.
Багато, надвоє,
ледве-ледве, згарячу, мало.
2.
Доберіть до російських прислівників українські
відповідники.
Чутко, своевременно, искренне,
поодаль, обильно, зимой, сызмала, сгоряча, вяло, наспех, вдоволь, скомкано.
(Чуйно, своєчасно, щиро, віддалік,
рясно, взимку, змалку, зопалу, мляво, поспішно, вдосталь, зім'ято.)
VІІІ. Підсумок уроку
ІХ. Домашнє завдання
Вивчити правила п.32, виконати вправу 329 (ІІ)
Мозкова
атака «Дієприслівник»
Робота з підручником
Тема уроку: Вид і час дієприслівників. Дієприслівники доконаного
й недоконаного виду, їх творення
Мета уроку:
розширити знання
учнів про дієприслівник як особливу
форму дієслова, формувати навички
визначати вид і час дієприслівників, утворювати дієприслівники доконаного
й недоконаного виду;
розвивати вміння
вирізняти дієприслівники доконаного
й недоконаного виду в
реченнях, текстах, визначати їхню роль, використовувати утворені дієприслівники у власних
висловлюваннях, сприяти розвитку орфографічної пильності
учнів;
виховувати любов до природи, до найменших перлин усної
народної творчості, до мови.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник,
робочий зошит, схеми, дидактичний матеріал, завдання для мовної хвилинки
Хід
уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних
знань учнів
Мозкова
атака «Дієприслівник»
1. Що
таке дієприслівник?
2. Ознаки
яких частин мови йому притаманні?
3. Яку
синтаксичну роль виконує дієприслівник?
4. Які
ознаки дієслова притаманні дієприслівнику?
5. Від
яких основ дієслова творяться дієприслівники?
6. Що
утворює дієприслівник із залежними словами?
7. Як
виділяється дієприслівниковий зворот на письмі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми
й мети уроку
Слово вчителя
Отже, ми пригадали
загальне значення дієприслівника, його морфологічні
ознаки та синтаксичну
роль, а сьогодні на уроці звернемо увагу на вид і час дієприслівників та творення
дієприслівників доконаного і недоконаного
виду, вчитимемося вирізняти їх у реченнях, текстах, та використовувати утворені дієприслівники у власних висловлюваннях.
Проблемне завдання
ü Доведіть або спростуйте твердження
Дієприслівники недоконаного
виду можуть виступати лише у значенні
теперішнього і майбутнього
часу, а дієприслівники доконаного виду можуть виражати минулий час.
ІV. Сприйняття і засвоєння
учнями навчального матеріалу
Робота
з таблицею
Спираючись на матеріал таблиці, розкажіть про дієприслівники доконаного і
недоконаного виду. Що вони означають?
Як вони утворюються?
Пояснення вчителя з використанням таблиці
«Творення дієприслівників»
Дієприслівники недоконаного
виду (НДВ) відповідають на питання що роблячи?Утворюються
від основ дієслів теперішнього часу НДВ за допомогою суфіксів - учи - (-ючи), -
ачи - (-ячи).Дієприслівники НДВ можуть виступати в значенні теперішнього, минулого,
майбутнього часу. Це залежить від часу основного дієслова. Наприклад: Тепер, співаючи,
дівчата тією стежкою ідуть на спільну працю. (М. Рильський)
Основна дія виражена
дієсловом ідуть у формі теперішнього часу, додаткова дія збігається з основною,
тому дієприслівник співаючи означає дію теперішнього часу. Дієприслівники доконаного
виду (ДВ) утворюються від інфінітивної основи з допомогою суфікса - ши або - вши.
Дієприслівники ДВ
можуть виражати минулий або майбутній час, що залежить від того, у якому часі стоїть
основне дієслово. Наприклад: Дерева стояли в снігу, настовбурчившись замерзлими
гілочками. (М. Коцюбинський) Дієприслівник настовбурчившись, як і дієслово стояти,
означає дію минулого часу.
|
Недоконаного
виду
|
Доконаного виду
|
|
Утворюються
від основи дієслова теперішнього часу
За
допомогою суфіксів
Від дієслів І
дієвідміни -учи-,-ючи-.
Від дієслів
ІІ дієвідміни-ачи-,-ячи-.
Наприклад:
пишуть –
пишучи;
читають –
читаючи;
лежать –
лежачи;
люблять –
люблячитягн-уть -тягнучи; гра-ють - граючи; тягн-уться -тягнучись; воз-ять
-возячи; ри-ються -риючись.
|
Утворюються
від основи неозначеної форми дієслова
-вши- (якщо
основа закінчується на голосний);
-ши- (якщо
основа закінчується на приголосний);
Наприклад:
написати –
написавши;
долетіти
– долетівши;
донести –
донісши;
бігти –
бігши. гратись- гравшись; лежа-ти
-лежавши; ритись- рившись; косити- косивши; бігти- бігши.
|
Робота з підручником
V.
Застосування вивченого матеріалу, тренувальні вправи
Вправи
305,308
Вправа «Утвори»
Вправа
«Утвори» Робота
біля дошки Самостійна
робота Розбір
дієприслівника
VІ. Підведення підсумків
уроку
Слово вчителя
ü Прочитайте народну
усмішку. Знайдіть у ній дієприслівник
визначте його вид та час.
Стоїть Івась,
похнюпивши голову.
-
Чого ти, Івасю, зажурився?
-
Та мав дві солодкі груші, одну
для себе, а другу для сестрички
Марійки. І Марійчина десь пропала.
ü Дієприслівники ж недоконаного виду творяться від …
VІІ. Оголошення домашнього завдання
Вивчити п.30
Виконати вправу 310 або 311 (стр. 110)
VІІІ. Оцінювання навчальної
діяльності
Виставлення
оцінок у щоденники та журнал
___-___ 2017 Українська мова 7 клас
Урок №
Тема: Не
з
дієприслівниками. Правопис дієприслівників
Мета: пояснити семикласникам правила написання не з
дієприслівниками; формувати орфографічну грамотність; розвивати пам’ять, увагу,
логічне мислення; виховувати повагу до народного досвіду.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, орфографічні
словники
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка
домашнього завдання впр. 310 або 311.
- Розподільний диктант с.128.
- Робота з картками .
2. Проблемне
питання.
— Як пишеться частка не з різними
частинами мови?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Оголошення теми й мети уроку
Гра «Скринька народної мудрості».
Допишіть прислів’я, додавши закінчення. Порівняйте написання не
з дієсловами та дієприслівниками, зробіть висновки.
Не нагнувшись, гриба не ... (зірвати). На віку, як на довгій
ниві: не пройдеш, ніг не ... (натрудивши). Не знаючи броду, не ... (лізь у
воду). Не посіявши, не ... (пожнеш). Не розбивши яйця, не ... (посмажиш яєчні).
Не працюючи, ситий не ... (будеш). Не знаючи, мовчи, а знаючи не ... (кричи).
Не поберігши тіла, не ... (збережеш душу). Не взявшись до сокири, хати не ... (збудуєш).
* Прочитати
пари слів. Пригадати правила написання не з дієсловом. Зробити
висновок про написання не з
дієприслівниками.
Не бачити – не
бачачи
Не знати – не
знаючи
|
Ненавидіти – ненавидячи
Нехтувати – нехтуючи
|
ІІI. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово
вчителя.
1) Написання не
з дієприслівниками окремо.
Не з дієприслівниками,
як правило, пишеться окремо: не розуміючи, не зустрівши,
не
чуючи, не
дослухавши.
2) Написання не
з дієприслівниками разом.
Не з дієприслівниками
пишеться разом тоді, коли дієприслівник не вживається без не: неволячи,
нехтуючи,
непокоячи.
3) Буква и
в дієприслівникових суфіксах.
У дієприслівникових суфіксах після ч, ш завжди
пишеться і вимовляється и: стелячи, дивлячись, зібравши, скосивши.
4) Правопис сполучника
підрядності дієприслівникового походження незважаючи на те що.
Сполучник підрядності дієприслівникового походження незважаючи
на те що... з часткою не пишеться разом, бо слово незважаючи
— частина сполучника підрядності. Порівняйте: Хлопець пішов гуляти, не
зважаючи на заборону батьків. У цьому реченні зважаючи —
дієприслівник, який з часткою не пишеться окремо.)
2. Робота
з підручником.
1) Опрацювання
теоретичного матеріалу
2) Виконання вправ і
завдань 298,299
3. Розподільний
диктант.
Запишіть дієприслівники у два стовпчики: І — ті, що пишуться
з не разом;
II — окремо.
Недобачаючи, нехтуючи, не чуючи, нездужаючи, не стихаючи, не
взявши, ненавидячи, недочуваючи, не прийшовши, неволячи, не приїхавши,
неславлячи, не вивчивши, не побачивши, недолюблюючи, недооцінюючи, не
подужавши, незважаючи на, не знаючи, не зрозумівши.
4. Фразеологічний
тренінг.
Спишіть, доберіть до кожного фразеологічного сполучення
синонім. Із фразеологізмами складіть речення.
Не зібравшись з думками — ... (розгублено). Не змикаючи очей
— ... (без сну). Не передихаючи — ... (невтомно). Не змигнувши — ... (пильно).
Не розгинаючись — ... (безперервно).
5. Практична
робота.
Запишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть написання не
з дієприслівниками.
Більш за все на світі дід любив сонце. Він прожив під (сонце)
більше ста років, ніколи (не)ховаючись у холодок. (О. Довженко)
Берези вміють сумувати, (не)похиливши (голова). (Л. Дмитерко)
(Не)кинувши у глиб надійний якір, пливу й пливу повз береги (краса). (Є. Маланюк)
З хати повиходили (гість) і, (не)змовляючись, попрямували на вулицю. (М. Стельмах)
(Не)озираючись, хлопець побрів до (гуртожиток). Упав на ліжко (не)роздягаючись.
(І.
Цюпа) (Не)визначаючи (кордон), циклони ходять по всій планеті. (О. Гончар)
6. Робота
з орфографічним словником.
Знайдіть у словнику дієприслівники, які пишуться з не
разом.
IV. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Розподільний
диктант.
Запишіть словосполучення у два стовпчики: І — ті, що мають у своєму
складі дієприслівник; ІІ — ті, що мають у складі дієприкметник, що перейшов у
прикметник.
Миючи вікна, миючі засоби, плаваючі водорості, ішли співаючи,
сплячі кури, плаваючи в морі, читаючи книжку, перевіряючі інстанції, пульсуючи
вгорі, сплячи в постелі, перевіряючи зошити, читаючі діти, палаючи душею,
співаючі піски, пульсуючі зорі, палаючі серця.
V. Домашнє завдання
1) Вивчити теоретичний
матеріал
2) Виконати вправи 301
або 302
3) Виписати 10
прислів’їв з орфограмою «Не з дієприслівниками».
VI. Підсумок уроку
Заключна робота.
— Як ви вважаєте, чому правила написання не з
дієприслівниками співпадають із правилами написання не з дієсловами?
— Коли не з дієприслівниками пишеться разом? окремо?
Коментарі
Дописати коментар